Я дивлюсь на цей Місяць, налитий тобою мов золотом,
доливаю до цього пейзажу ще трохи вина.
Ти приходиш до мене спекою, зливою, холодом,
тільки я все ж чекаю справжнього тебе, одна.
Ти відсвічуєш щось, та для мене складне і невигідне,
я видряпуюсь з сяйва холодної вічності геть,
та ти вкрав моє серце і мене ж зробив в тому винною,
і ти кажеш: попереду, люба - життя і позаду вже смерть.
Я дивлюсь на цей Місяць, налитий тобою мов золотом,
у мовчанні твоїм я чаруюсь, кохаюсь і сплю.
Мені байдуже, що пролітає, не вернеться молодість.
Твою вічність холодну всім серцем до болю люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587212
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 13.06.2015
автор: Олена Акіко