Ось санітар йде й гукає в палату.
Нові таблетки знову ковтати.
Вибір без вибору, як депутати.
Синя, червона - хочу блювати.
Нам не дозволять дози не брати.
У нас все прекрасно,
Хоча йде війна.
Випив таблетку – її вже нема.
Дивимось відео-фільм про життя.
Жити по-новому – ось сенс буття.
Знов на сніданок дали шоколад.
Добре, що тихо. Добре, що лад.
Просто римую
Свої слова.
Складність не в моді,
Вірш цей – дурня.
Знову подумав,
Що нас чекає.
Треба таблетку –
Дурка хапає.
Ось санітар йде,
Значить пора
Їсти таблетки.
Черга – жива.
11-12.05.2015
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
#СоціоПат
Читатити онлайн - https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/e_jJJCiCA-g[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2015
автор: Kukhta Bohdan