Як червона калина похилилася в тузі,
Тонкі віти додолу стигла ягода гне.
Солов’ї відлетіли з гніздечок на лузі,
Із далекого вирію їх ніщо не верне.
Не журися так важко, не сумуй так калино,
Ще до тебе вернуться, прилетять солов’ї.
Із далекого світу до гніздечок прилинуть,
Ще мелодії в лузі заспівають свої.
Ви дочуйтесь у світі материнського зову,
Повертайтесь додому навесні й восени.
У свою солов’їну, у свою калинову,
Повертайтесь скоріше, вірні дочки й сини.
Що нелегко живеться там у світі чужому,
Не мені говорити, не мені вам казати.
Повертайтесь рідненькі скоріше додому,
Вас в вікні виглядає заплакана мати.
Що прийшлося у світі свою долю шукати,
То не ваша провина, то не ваша вина.
Повертайтесь додому Україну спасати,
Бо без вас сирота помирає вона.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587156
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2015
автор: Василь Надвірнянський