А ми ніколи не любили їх,
Не при морозах і не у спекоту,
Ми мертвих шанували, не живих,
Бо в нас живі чомусь зривали рвоту…
В них мат на маті і кругом бедлам.
Усіх людей об’єднано у роти...
Їм лиш війна, бо кожен з них є хам,
Бандит в душі, що нині без роботи…
Такий москаль, із злобою в душі,
Горілка і тютюн, і чорні-чорні хати,
Він може вбити, може задушить,
Земля не москаля - йому б повоювати.
Завидки роздира, коли у них сусід,
Сіє хліба, кує щасливу долю,
Землі своїй лишає гарний слід,
Який постійно думає про волю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587131
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2015
автор: Віталій Назарук