́Ця тишина.... ця тишина...
Так зводить розум без вина,
Хоть щось скажи, тільки скажи... та не втікай, і не біжи...
Не йди не йди ... не йди від мене... о ні, кохана так не треба...
навіщо мучиш ти мене?Скажи чи добре я любив тебе? Чи ні... Скоріш ти цього не казала... а я дурний ...дурний... Чого чекала?Чого ти мучила мене, ліпила з мене муліне, і враз порвала....
Ти є легка неначе сніг, і ти є сильна наче камінь...Ти є миленька й водночас дурна... ти просто кинула мене , обрізала і спалила гарний пагін...
Я вже не плачу й некидаюсь так, тільки одного я не знаю чи після тебе мила так.... когось я щиро покохаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587073
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2015
автор: leolapis