Нарешті відпустка. Зітхає полегшено мозок,
І мій телефон не очікує прикрих дзвінків.
Душа замовляє на зіллі настояні грози
Змивати рутину з пошарпаних темпами крил.
Сніданок – із сонця засмажене око яєчні
Між тостами хмар. А десертом – родзини хвилин,
Які обіцяють солодку, мов мед, безкінечність
Польотів фантазій по картах пейзажів і рим.
Увечері склянка тепла запашного повітря
Зі співом цикад в розімлілій чуприні трави...
І спокій спокою – бальзам на скривавлені лікті…
Рушай, підсвідомосте, коником в шо́вкові сни…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586795
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2015
автор: ptaha