Давай зіграємо на роздягання в шахи…
турнір корисний, ну а приз простий –
я гарантую: тілом пробіжать мурахи,
бо ж у душі ти зовсім не пустий.
Спочатку ти зніми із себе страхи
оті, що сплетені за немалі роки,
за ними спогади про те, що ми - невдахи,
обшиті вправно долею руки.
А далі вниз спадуть пусті тривоги
з ниток тонких, але міцних, мов сталь,
а слідом скотяться всіх мрій знемоги,
за ними чистих душ втонув кришталь.
Ти оголяй себе повільно, не спіши,
мереживо образ знімай наступним
і у думках старайся, не гріши,
не кутай себе в светр ниток підступних.
А після гри вдягни на себе легкість
із ніжної любові, а не шмат,
і щиру у душі відчуй полеглість
такий став негараздам шах і мат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586758
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2015
автор: Загублена в часі