Правда і зло – на чиєму ж ви боці,
Чи ж можна так помилятись в житті.
Небо шепоче, ви збочили хлопці,
Та ви ж збилися хлопці з путі.
Є божий закон, і так бути повинно,
По божім законі вам жить би тай жити.
Та так за тяжіла над вами провина,
Що вже її мабуть не відмолити.
І не спинити гарматного здвигу,
І так не мож щоб той вогонь зачах.
Нащо ж ви хлопці точите мотигу,
І риєте могили по ночах.
Відлуння граду і відлуння грому,
І злива куль не перестане лить.
Біду ви самі кликнули додому,
Невже ж вас хлопці серце не болить.
У чорних масках войовничі групи,
І стало так немов спинився час.
Чи ж вам не страшно що постануть трупи,
Що мертві всі піднімуться на вас.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586689
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 10.06.2015
автор: Василь Надвірнянський