Думки завжди розходяться із вчинком хто куди,
Долаючи десятки марафонів за життя,
Коли від всіх чекатимуть прокльону та біди,
Не зникнуть тільки айсберги з невічного буття,
Яка ціна пустого товариства на роки?
Коли наш світ змінився за миттєвість вже не раз,
Що роблять поколіннями, щоб пам'ять зберегти,
Те знищують новатори за свій короткий час,
Ти маєш, споглядаючи в минуле, не піти,
Назад, легкими кроками, не дійдеш до висот,
Ілюзії знайдуть тебе на пройденій путі,
Йдучи за кимось слідом, не залишиться думок,
Додому повертаючись, з полегшенням зітхни,
Завжди свобода знайдеться в кімнаті без дверей,
Себе весь час картаючи, не знайдеш ти вини,
Тим паче не знайдеш її в очах чужих людей,
Як хочеш покохати - то не бійся і люби,
Не буде правди в схованих несказаних словах,
В епоху потепління та глобальної журби,
Залишаться лиш айсберги в покинутих морях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586632
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.06.2015
автор: VDMK