Змарнілий день взяла в облогу ніч,
Чепурить в небі зорі пурпурові.
Склада душа перед собою звіт,
Спокою прагне, де би твердь в основі.
А в думці те, що так і не збулось,
Від чого ще болить у грудях досі.
Загублена любов, чи то здалось?
Так чом чуття, що зупинивсь на кросі?
Й збиває дихання сердечний щем,
І зір тепліє, де рідний силуєт.
Лама тасовані слова ущент,
Любов взаємна - то без ціни браслет.
09.06.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2015
автор: Валентина Ланевич