Є вертикаль угору, є – униз.
Та знижуть математики плечима:
То дві прямі, хоч як не подивись,
Отож нема відмінностей між ними.
А я скажу, панове, річ таку:
До неба, як по сходах чи канату,
Ми першою прямуєм на віку,
Аби від Бога мудрості дістати.
А друга з них лише на вид пряма,
Тримає балеринно-рівно спину,
Але в кінці не світло, а пітьма –
У підземеллі два на два квартира…
Крива пряма дихнути не дає,
Тримає стелю висоти – в коліно.
Людей купує, совість продає,
А кисень постачає погодинно,
Щоб не утнули зайвого думки,
Аби язик мовчав за протоколом,
Щоб [i]темне царство[/i] страху на віки́
Приборкало у вільнодумства норов…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586377
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2015
автор: ptaha