Вишнею достиглою
Ти мені здавалася,
Ясною зоринкою
Між зірками слалася…
Чарівною піснею
І росою чистою,
А порою пізньою,
Коханою іскрою.
Зорі розліталися,
Роси засвітилися,
Ми тоді кохалися,
Ми тоді любилися.
Цілував я вишеньки,
Губи соковитії,
Пестив я у душеньки
Коси золотистії.
Місяць зник за хмарами,
Вітер дув легесенький,
Голосом із чарами,
Мовила: «Ріднесенький!».
Солов’ї стомилися,
Гілля нахилилося,
Ми тоді кохалися,
Ми тоді любилися…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586315
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2015
автор: Віталій Назарук