Я зустрів в Карпатах синіх,
Ще були сніги,
Свою квітку в полонині,
Дівку до снаги…
Брови в неї супер класу,
Губи, як вишні,
Цілувати ще не разу,
Не далась мені.
Вона взяла руки в боки,
Зжала кулаки…
І надула свої щоки,
Я ж добравсь таки…
Смерекова дівка моя,
Ідеальний стан,
В неї є кулак, як зброя -
Хлопці я пропав…
Бо в житті керує панна,
Мовкнуть солов’ї,
Каву я несу із рана,
В ліжечко її!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586314
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2015
автор: Віталій Назарук