Я так і не взнаю, що таке справжнє щастя.

Мені  все  одно,  чи  буду  я  вже  щаслива.
Нічого  не  хочу.  Не  плачу,  не  сплю,  не  мрію.
В  моєму  житті  поселилася  вічна  злива
І  дуже  холодний,  пронизливий  вітер  віє.  

Не  можу  втекти.  Напевно,  мені  і  не  вдасться.  
Від  себе  ніхто  і  ніколи  не  зможе  сховатись,
І  як  би  старанно  не  намагалась  сміятись,
Я  так  і  не  взнаю,  що  таке  справжнє  щастя.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585964
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2015
автор: Анна Вітерець