НЕМАЄ НАС

Колись  був  я,  колись  була  і  ти,
Наша  стежина  йшла  на  двох  до  школи,
Та  потім  в  нас  розбіглися  шляхи,
В  життєві  мандри,  диво  -  видноколи.

Були  і  ми,  коли  у  темну  ніч,
Вуста  шукали  подихом  єдиним,
Та  час  прийшов,  хоч  і  не  в  тому  річ…
Ми  розлетілись  пухом  тополиним…

Юнацьких  років  з  вирію  нема,
Гнітить    жура,  як  хліб  в  домашній  печі,
В  думках  ще  літо,  а  в  душі  зима,
На  дворі  день,  та  я  чекаю  вечір.

Наше  життя  давно  втекло  від  нас,
І  часто  смуток  душу  огортає,
Пролинув  час,  наш  невблаганний  час,
Ми  є  ще  вдвох,  та  нас  чомусь  немає….



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585941
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2015
автор: Віталій Назарук