Для когось горять нові зорі
за когось вмирають у морі
до волі ідуть через терна ,
та час нам цього не поверне .
Усе що було - не буде ,
ми з часом усе забудем .
І все що таке нове - мільйони років готове .
Мільйони років чекає
коли ж хоч хтось згадає ,
коли той хтось заплаче
як тільки лице побачить - Його .
Старого дідудя , що у дугу зігнувся ,
що зорі ловив руками
коли ми були дітлахами .
З ним дні спливають наші
дідусю час - ми внуки ваші .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585879
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.06.2015
автор: Евеліна Фрай