Підкрадалась темна ніч в село
І не знав ніхто все наперед,
А в душі спокою не було;
Бо зів’яв всіх радощів букет.
Обложили «ястрибки» село
І чекати свою жертву стали.
Продали затуркані єдство;
В темінь цю - із нелюдами впали.
Та й чекати довго не прийшлось:
Хлопці з лісу не йшли, - підбігали.
Хто – до наречених, а хтось – до матусь
Інші - за продуктами з торбами поспішали.
Пропустили всіх кати в село.
З засідок лиш хмуро поглядали,
А під ранок й почалось усе –
Кулями братів всіх зустрічали.
Постріляли хлопців, а тоді –
Ще й знущатися із них почали:
Всіх до ями кинули разом
Й трактором землицю трамбували.
Кажуть, ворушилась – там земля
Й недобиті із землі стогнали…
Так, брати – із нами це було
Тож, катів тепер – до тої ями!!!
22.09.1990р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585715
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2015
автор: Мацик