Своє гніздечко солов’ї,
Звели в кущі калини.
І спів пташиної сімї,
Над цілим світом лине.
Як білим цвітом розцвіла,
Калина до світання.
Шалена пісня та була,
Пташиного кохання.
Вона летіла на весні,
Немов крилата птиця.
Зачарувала все в мені,
Та пісня – чарівниця.
Лунала пісня солов’я,
Якось само – собою.
Душа повнилася моя,
Весняною любов’ю.
Влилися в серце звуки ті,
Ті трелі полум’яні.
І залишилися в житті,
Як спомини весняні.
2о15р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585522
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2015
автор: Василь Надвірнянський