— Воно варте того, не каєшся?
— Ні, не каюся — відбулось...
— Тобі ж боляче, он, спотикаєшся...
І заплачеш. За-пла-чеш ось-ось.
— Ні, вже, совість, не дочекаєшся.
Знаю добре, на що пішла...
Там ненависть, там все відкрито,
Не шукала знань, та от — знайшла.
І тепер я вже не вагаюся,
І мене не здивує суддя...
Страшна каторга — не мати вибору,
А без вибору й смерть не страшна.
Кличте ката, хай пише висновок,
Розставляючи крапки над «і»...
Заслужила бути пропащою —
Муки вибору мені не страшні.
05.06.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2015
автор: Яна Бім