Колись давно
А може зараз
Я бачу сон
А може марю
Себе у шатах
Земного тіла
З нього бачу
Весь світ довкола,
Світ що плаче,
І надто стомлена
Дорога
Сон без Бога
Диктує правила
Реальність
У виживанні
У змаганні
Занедбанні
А ті хто поруч
Йдуть зімною
Самі собі
Мабуть що сняться.
А хто не спить,
Дає снодійне
Всім півням і будильникам
Надійне
Хоча не вічне
Непостійне
Бо прийде
Істинне
Спасіння
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585396
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 04.06.2015
автор: Arthelga