Моя Любове! Ось твій п'єдестал,
Твоя стани́ця ба́жаного щастя.
Я аж тепер, готова до причастя,
Прийшла на твій освячений причал.
Веди мене, покірну, по стежках,
По диких хвилях сво́го океану.
Коли я босоніж на плесо стану,
Не дай згубити душу в міражах.
А дай мені провалля перейти
По невагомих путівних канатах.
Моя Любове! Де на пробу взяти
Твоїх святих обітниць чистоти?
А як до тебе тяжко було йти!
Який тернистий шлях, залитий болем,
Як я долала скелі і окови,
Щоб крізь асфальт травою прорости.
Прийми мене на свої небеса,
Умий обличчя чистою росою.
Я, крізь роки, освячена журбою,
До твого трону зцілення прийшла.
04.06.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2015
автор: Альбіна Кузів