́А гомін йде зсередини і ззовні,
Не б’є поклони бажаному слову.
І в мами очі знову слізьми повні –
Дітей безпеку не довіриш дому.
Ти чув? – У когось вкрали надцять тисяч,
А після свята обікрали магазин.
Кому ж такі брудні погони личать?
Хто людський стержень надломив?
Не жаль тих цінностей матеріальних,
Хоч сутність «цінності» матерії не має.
Невже таким немає методів каральних,
Через діяння рук чиїх все людство підгниває.
В причинах злочину є різні варіації:
Низька культура, голод, особисте щось…
І, навіть, з арсеналом ЖД чи авіації
Від себе ще ніхто й ніщо не заховалось.
В очах суспільства – задимлена вуаль.
Це від стріли з отрутою, що влучила давно.
Як лікувати нас? Чи є такий шпиталь?
Питань багато, а відповідь одна – вино.
Не думайте, кидатись в алкоголь не варто,
Хтось в градусах знаходить результат.
Святе Причастя нам має бути знаком
І ззовні, і з душі… Не суть – надходження формат.
Не руки злодія тут усьому виною,
Не очі, що побачили розбрат.
Нам треба йти упевнено, єдиною ходою
До справжності, до власної душі, але не напрокат.
16.03.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585348
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2015
автор: Alina K.