Із давнини легенда ходить в світі:
Був вкрадений в богів вогонь небесний
Колись титаном Прометеєм на Олімпі,
Щоб в подарунок людям всім його принести.
Така велика радість від дарунку цього
Усіх живих істот землі опанувала, –
Аж небо зчистилось від вигляду сумного,
Й веселка семибарвна над землею встала.
Уже і захід відгорає, й день згасає,
Поволі й сонечко за обрій закотилось,
Але веселка, як раніш, над світом сяє,
Надії й радощів дарує людству крила.
Не погасала ця веселка до світанку.
Як сонце вранці повернулося на місце,
Де небо вигравало барвами, до ранку
Розквітли різнобарвні чарівні іриси.
23.06.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585341
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2015
автор: Martsin Slavo