Окрайчик неба - синь твоїх очей.
Розгубленій душі - гірка наруга,
Безоднею наповнена яруга,
Проталиною пристрасті пече...
Окрайчик неба - грозова жага,
Коли за молот Тор лихий узявся,
У блискавиці пристрасті навчався,
Кипить бажання зоряна нуга...
Окрайчик неба... спалахнула мить...
Поглинувши свідомість, не питає,
Чи може?..їй несила, водограю
Відмовити, занурена в блакить.
Окрайчик неба...стелиться туман,
Зіркова ніч - перлини самурая.
То тільки Місяць душу сповиває
Спокуси димом, крижаний шаман...
Окрайчик неба - звабою у вир,
Невтомно кличе вдень і серед ночі.
Чаклує, просить, солодко шепоче
Засліпленій... підступний поводир...
03.06.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585281
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2015
автор: Лина Лу