"Чомусь не відважився Ти…"

Чомусь  не  відважився  Ти
Написати  того  листа  мені  рукою  -  
Сипонути  на  аркуш
Свою  погребальну  жменю.
Ти  набрав  його,  ніби  оффлайн-грою
Було  Твоє  текстове  "Одкровення".

Півтора  інтервали  -  Тобою  заданий  ритм,
Дозволена  частота  мого  серцебиття  й  дихання.
Абзац  -  право  на  глибший  вдих,
Аби  артерій  не  рвала  кров  розколихана.

І  най-найприкріше  те,  що  брехав  й  собі  -
Безбожно?  Набожно?  Зараз  не  має  суті.
Але  тоді  to  be  або  not  to  be
Шрифтами  Wordу  значилось  на  розпутті.

По-хірургічному  розчекрижений  мрець
Минулих-на-майбутнє  спільних  проекцій.
Лист-епілог,  або  банально  -  Кінець.
Шкода,  "Delete"  не  натиснути  у  серці...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585264
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2015
автор: Kalisto