Розкаркались у дворику ворони.
Червневе сонце в голову мечем?
- Та цитьте, бо вже корчаться нейрони,
І мозок наливається свинцем.
Притихли. Диво. На даху зібрались.
Видать, усе сказали, що могли.
На кронах яблунь тиша загойдалась.
Метелики між квітів прилягли.
Від праці впріло сонячне світило.
Рудого чуба вимило в воді.
Взяло сопілку, з неї звук пустило.
Розбило вщент мій горщик безнадій.
03.06.15 Л. Пікас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)