Місяць такий великий у ньому нині півсвіту
Спрагло тягну до світла руки, лице, думки.
Слухати ніч душею у тебе навчусь уміти
Пахне святошна тиша димом од свіч їдким.
Аве, безсоння, аве! Запівночі томне вето
Смутком офірно-білим вкрило Чумацький Шлях.
Знаєш, де мій неспокій? Смішно! На дні чернеток
Межи рядків строкатих – світ, у якому я
Там чорно-біло-ясно у світі отому, певне.
Крила на фоні лету пишуть печаль живу.
Зірка, що впала з неба світлом вросла у мене,
Тепло стекло крізь пальці небо в густу траву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585168
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2015
автор: Леся Shmigelska