ЮНИЙ АНГЕЛ
Час весни над світом лине стрімко,
В пахощах садів п’янка земля.
Тротуаром йде неквапно жінка,
У візку пухкеньке немовля.
Ще сама по виду зовсім юна,
Ще здається, в школу би іти
А дивись: звичайне диво збулось –
Материнство в світ змогла нести.
Зупинилась, нахилилась ніжно
Над своїм заснулим немовлям,
А мені привиділися крила:
Ніби це не жінка – янголя!
Це ж вона, як ангел – охоронець,
Богом дана цій дитині в дар.
Щоб був захист, була їжа й поміч,
Щоб не гнобив долю зла тягар.
Щоб зросла дитина у любові
Та навчилась всьому для життя,
Щоб пізнала всесвіт в ріднім слові,
Щоб любові знала почуття.
І все це – в короткім слові МАМА;
І все це – у жіночці оцій.
А вона ж іще комусь КОХАНА,
Чиясь зірка в долі непростій.
Їй світити в небі довгі роки,
Їй оберігати все життя
Всіх своїх від необачних кроків,
Дати мудрість для цього буття.
Час весни над світом лине стрімко,
Материнством сповнена земля.
Йде неквапно тротуаром жінка –
Юний ангел поруч з немовлям.
02.06.2015 21:57
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585162
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2015
автор: dovgiy