* * *

Мої  вірші,не  зрозумілі,і  такі  прості,
Нехай  вкладаю,я  в  них  серце  й  душу.
У  них  немає  радості  та  щирості,
Але  з  такими,я  вже  жити  мушу.

Пройдуть  роки,і  набереться  все  значимості,
І  я  можливо,всі  плітки  про  себе  зрушу.
Я  підросту,і  наберусь  терпимості
Та  й  може,і  потрет  свій  малювати  когось  змушу.

Усе  буде  тоді,коли  я  наберусь  поемності..
Що  б  я  могла,про  вірш  свій  розказати.
Коли  весь  світ  дійде  до  незбагненості..
Лише  тоді,не  буду  я  писати.

Можливо  я  кажу  не  правду,трішки..
Мені  потрібна  слава?-звісно  ж  ні.
Коли  обійду  весь  світ  пішки,
Тоді  вірші,мої  будуть  німі.

Я  просто  живу  тим,що  прокидаюсь,
І  кожен  новий  день,це  новий  "старт",
Я  падаю  і  знову  підіймаюсь..
Тому  що,щось  серйозне  це  для  мене  "жарт"

Katty  T.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585112
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2015
автор: Katty.T