З вітрами втікає твій образ і наша весна.
Загублений погляд на скелі у вовка.
Сідаю без тебе до свого човна,
Пташини не чутно ніде, замовкла.
Не чутно вже слів і молитв за життя,
Нитками не можна пришити щастя.
Ще маєш хвилину до мого відплиття,
А далі на тебе у серці вже баста.
Душа вовком виє і скеля все далі
Та погляд із фото назавжди зі мною.
Розсипала свої любовні коралі
І зникла назавжди з водою нічною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585097
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2015
автор: Alia