Квіти у кімнаті з запахом духмяним,
Якби ти побачив, що то за краса.
Мить любові-радості лишається з нами,
Та чому від спогадів так пече сльоза.
Я поцілувала червону жоржину,
Притулила руки до її стебла.
Коле моє серце терен та шипшина,
І такою завжди наївною була.
Знову я повірила в ті слова солодкі,
Знову в них я чула, бо бажала чуть,
Довгі ночі плачу, дні жорсткі короткі
Гостинно гукають, біль та розпач ждуть.
Я цілую ніжно пелюстки квіткові
Сонце посміхається крізь моє вікно,
Зникла юність мила з запахом бузковим
Сховалось дитинство, з ким тепер воно…
Для білої фіалки я фарбую горщик,
Прикрасити хочу оселю свою.
Знову з неба в очі накрапає дощик
Хай же квітнуть квіти на долю мою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58491
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2008
автор: Оксана Чадаєва