Багато слів на вітер проминуло...
І про любов твою до мене, що пала...
Дарма слова до серця я горнула,
Бо днем, як завжди , нинішним жила....
Ти говорив так ніжно і так палко,
Горнуть мене до себе ти хотів...
Ти говорив : „Люблю тебе, Наталко!”
Та досить з мене цих болючих слів...
Навіщо у словах ти
Мені життя щасливе обіцяв?
Навіщо, мов букетик квітів,
Своє життя навіки дарував?
Якщо тебе не можу я любити,
Хоча ти добрий, ніжний і ласкавий...
Якщо без тебе я змогла би жити,
Хоч знаю, що немає ідеалів...
І не потрібно мені зірки з неба,
І не потрібно всіх цих ніжних слів.
Твого життя також мені не треба –
Забудь про мене і те, що ти любив...
Smeri4ka
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584827
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2015
автор: Smeri4ka)))))