Татусева медаль.

Зіронько  моя  ясна,
Донечко  моя  красна,
Оченятка  мої  сумненькі,
Такі  ви  іще  маленькі.
Чом  затужило  серденько?
Моє  дитя  дорогеньке,
Татусь  уві  сні  прилине,
Голівоньку  рідну  обніме.
Притулить  до  свого  серденька-
Ой  люлі,люлі  маленька,
Дощиком  скропить  весняним,
Тим,що  впаде  над  гаями,
Ой  не  сумуй  дитятко,
Бо  знов  повернеться  татко.
У  журавлинім  морі,
У  тім  широкім  полі,
Де  розійшлися  дві  долі-
Батькова  і  дитини-
Вже  назавжди  сиротини.
Квіточко  моя  весняна,
Донечко  моя  кохана,
Янголе,  моє  дитятко,
З  тобою  завжди  буде  татко.
В  пам'яті  на  роки,
В  маленькім  серденьку  завжди,
Хай  не  торкнеться  біда,
Хай  не  вернеться  війна,
Бога  молити  буду,
Ніколи  тебе  не  забуду.

****************************
Знаєш,  татусю,  мої  оченятка
Сьогодні  дуже  сумували,
Медаль  Героя  не  тобі,
Мені  маленькій  дарували.
Татусю-я  не  Героїня
І  нею  я  не  хочу  бути,
У  Бога  прошу  лиш  одне-
Тебе  мені  назад  вернути...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584826
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2015
автор: Леся Утриско