МОЄ ЩАСТЯ

Відходив,  відсміявсь,  віджурився,
Чуб  весною,  що  нині  нема…
В  сивий  колір  давно  покрасився,
Наче  іній  сипнула  зима.

Біжить  потяг,  минають  вокзали,
Мудрість  каже  мені:  -  Не  спіши…
Солов’ї    ще  не  всі  відспівали,
Ще  причал  за  коханням  лиши.

Тягне  потяг  вагон  за  вагоном,
Пролітають  поля  за  вікном,
Він  колись  був  відправлений  дзвоном,
Де    пустим  залишився  перон.

Відходив,  відсміявсь,  віджурився,
Через  літо  у  осінь  прийшов,
Від  онуків  тепла  тут  напився,
Своє  щастя  у  внуках  знайшов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584818
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2015
автор: Віталій Назарук