Коли ж нарешті вже замовкне люта зброя?!

Коли  ж  нарешті  вже  замовкне  люта  зброя?!
Коли  ж  нарешті  вже  замовкне  ця  війна?!
О,  Боже,  дарував  ти  людям  розум  й  слово,
Та  не  вказав,  що  з  розумом  робить  і  нащо  ті  слова…

Не  вміють  люди  володіти  вправно  словом,
Тому  то  замість  слів  й  волає  кулемет…
Не  знають  «вищі»  нащо  треба  розум,
Тому  на  полі  бою  кров  червона  знов  тече…

О,  краще  б  вміли  ви  мовчати!
О,  краще  б  люди  слів  і  мов  не  знали  взагалі  -  
Німі  вони  не  стали  б  дурно  убивати,
Німі  б  не  воювали  точно  на  війні!

Замовкніть,  ниці  та  убогі!
Вже  море  слів  ви  марно  пролили,
Та  не  змогли  знайти  того  одного,
Яке  б  омило  слід  кривавий  від  війни!

Мовчіть!  Мовчіть  усі  довкола!
Замокни  зброя  всяка:  наша  і  чужа!
Хай  тиша  запанує  там,  де  не  було  її  ніколи,
І  лиш  тоді,  у  тиші,  знайдуться  святі  слова!
13.02.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584686
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 31.05.2015
автор: Північна