"Ще хоч хвилинку почекай, не йди!..
Прошу, побудь зі мною тільки мить...
Не хочу я твої шукать сліди
Й чекати, що колись переболить...
Побуть хоч трішки!!! Може все ще бути!..
Я ж бо для тебе все, ти знаєш сам...
Не можу перестати тебе чути,
Хоч і не можу вірити словам...
Залишся тут, зі мною, у цей час!..
Ти ж бо моя підтримка і опора...
Я знаю, що для тебе я не та,
Але ж для мене глибше ти ніж море...
Не йди!.." - Кричала я своїх думках,
Але тобі ні слова так і не сказала...
Лечу до сонця, ніби вільний птах,
Та серце давить так, немов в кайданах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584533
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2015
автор: Наталя Костенко