Лети, мій птах прудкої диково́лі,
Зривай палітри сонячних світів.
Ще є на нас пудів зо двадцять солі,
А коріандру – то ще й поготів.
Та ми з тобою неділи́ме ціле,
Й до гострого у нас одні смаки.
Долоні наші не зсоро́мить цвіллю,
Бо не існуємо, а живемо́-таки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584436
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2015
автор: Юлія Кириленко