Короста на шкірі – хвороба заразна.
А що, як болячка свербить у душі?
То дьогтем її? Чи то все марнотратство
І краще в корості сумління лишить?
І як врятуватись від ницих душею?
Чи душем контрастним гартується вись?
Чи сталь нецинковану вкриє іржею
Від крапель холодних – й на порох колись?..
Украй небезпечна, говорять, проказа,
Бо нищить і м’язи, і очі душі…
А ще викликає, між іншим, відразу
До хворого, що продає за гроші
Своє найцінніше: і чесність, і гідність –
Без них-бо людина – від бульбашки «пшик»…
Каліцтво душі – то уже інвалідність
З єдино можливим фіналом – гаплик…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584379
Рубрика: Сатира
дата надходження 29.05.2015
автор: ptaha