Незламні і нескорені, не сховані в віках
Ми всі - маріонетки у хитрих і підступних
У щедро парфумованих і змащених руках
У володіннях сутінків, холодних і розпусних
Дурні, але із вірою у волю або смерть
І власне самі сплачуєм дітей своїх тюрму
Їмо й не помічаємо, що замість хліба - дерть
Здираючи коліна, повземо на корму
І все б було так весело, якби не хтілось плакати
І наче все трапляється, як того хоче Бог...
Мотузки й далі смикають, ціпи і далі брякають
І вже не зрозуміти - живий або іздох
29.05.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584351
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2015
автор: Serg_maestro