[i] В єднанні з природою – наше єднання:
шануймо й плекаймо її, як дитя!
Вона ж – запорука краси і кохання,
які дарять нам безперервність життя. [i][b][/b][/i]
[b][color="#1a00ff"]Зозулин спів… Ще й іволги свистання…
Шматує шпарко душу соловей…
То дніприкове трепетне вітання –
з любов’ю до птахів і до людей!
Найменший брат Дніпра – маленька річка –
ручай, що чудом від конання уцілів,
доплив** Дніпра, неначе Божа тичка –
любов Його, і музика, і спів…
Тут спо́чин мій – і для душі, й для тіла,
молюся пташкам і город саджу...
Поезія – пошлюблена із ділом:
за гартом пліч про неї я суджу.
Ось тут буряк… Петрушечка вже сходить,
а там зозуля – долю нам кує…
Хай ремесло те, може, вже й не в моді,
та то вже так… колядництво моє.
Ще доглядаю… дикі орхідеї,
що втрапили в червоний фоліант…
Вони ж мені нашіптують ідеї,
як мусить жить scientifical pedant***!
Вже так судилось: запізнілі діти –
ми з Дніприком, останні з могікан:
несе він води, хоч не зна, де діти****,
а я пишу закоханим пеан.
Я славлю труд, прихильність до природи,
він живить жито – зілля на добро.
Ми не ждемо від Бога нагороди –
то вже такий наш рідний тил і фронт.
...А там, на Сході – інші каруселі
та інший вимір! Інші – мир і смерть…
Міста і села зовсім невеселі,
сльозами ріки виповнені вщерть…[/b]
[color="#0011ff"][b]Та прийде час – і дикі орхідеї
ручними стануть й буйно зацвітуть
в садах Донецька й Криму…
То халдеї
явили нам
свою звірину суть![/b][/color]
8.05.2015
________
*Витоки Дніприка (смт Чабани, передміcтя Києва) –
територія природно-заповідного фонду, оголошена
Київською облрадою ботанічною пам’яткою природи
місцевого значення для збереження популяції орхідеї,
занесеної до Червоної Книги України як зникаючий вид;
**притока ( діал.);
***(англ.) той, хто займається науковою роботою.
****Дніприк, наповнивши два ставки в Чабанах,
натрапляє на Одеську трасу, і як 3000 українських
малих річок, конає, занурюючись у підґрунтя, відтак
заболочуючи поля, вимушено чинячи шкоду довкіллю.[/i]
© Олекса Удайко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2015
автор: Олекса Удайко