Слова - Віталій Назарук
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
Давно я в чарці бачив дно,
Міцним стає старе вино,
Бо хміль і нині, заповняє душу,
П’янію я, п’янієш ти,
Любов зуміли зберегти,
Кохання наше наше несемо, як ношу…
А, як було колись – давно,
Ми пили молоде вино,
Вечірнє небо дарувало зорі,
Вони злітали із небес
Це було чудо із чудес,
А роси - роси вишивали нам узори.
Усе пройшло давним-давно,
Перебродило вже вино,
Старе вино смакуємо ковтками,
Втекли у даль оті літа,
Де була юність золота,
Що шила-вишила нам доленьку нитками.
В нас не допите ще вино,
Іще відчинене вікно,
Кохання запах ще летить по хаті,
Летять у молодість літа,
Сміється юність золота,
Кохаємо, а значить ми багаті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584095
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 28.05.2015
автор: Микола Шевченко