Змушуєш

Ти  лиш  краплина  в  морі
людських  життів.
Але  важливішої  за  тебе  я
не  зустріну  вже  ніколи.
Ти  як  промінь  сонця
даруєш  радість  і  тепло.
Ти  у  світі  така  лиш  одна  і
Бог  дарував  мені  тебе
віднайти.
Як  грім  серед  ясного  неба
з'явилась  ти  в  моєму
світі.
І  як  вітер  стрімкий  та
могучий  змінила  все  у
ньому.
Я  дякую  тобі  за  те  що
змушуєш  мене  писати
лише  для  тебе  як  вперше.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584013
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2015
автор: Valeo