перед кожним наступним містом
піднебіння гірчить
впору
підросли до колін трави
потемніли -
до справжніх снів
вийди вийняти мене з ночі
тіло, вигнуте півдугою,
зачепилося за останніх -
своїх
вийди
мушу стояти твердо,
розпізнавши руками землю
тихо ходять під нею весни
догрівають -
міста тремтять
перед кожним наступним
серджусь
нас не вчать обирати рідне
не вертають теплом
додому
забувають
нас
27.05.15, Чернівці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583976
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2015
автор: Іванна Шкромида