Ой, не кажіть мені промов, не хочу чути,
Що молодість пройшла уже і не вернути,
Що і заслуги вже були, були і вади, –
Я хочу жити і творить, і працювати.
Ні, ще не спить моя душа, не хочу смути
І відчуття, що одцвіла, і все забути.
Це – золотої осені штрих ледь помітний,
Іще живе, живе душа, і розум квітне!
17.10.1994 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583868
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2015
автор: Martsin Slavo