До чого б Воно не торкнулось…

До  чого  б  Воно  не  торкнулось,  
Все  справжнім  стає,
Стає  все  прекрасним  
І  сповненим  змістом  чудовим.
Таке  є  Ім'я  чарівне,  
Дивовижне  Твоє.
Воно  все,  що  хворим  було,  
Просто  робить  здоровим.

Воно  проникає  
У  кожну  клітину  життя  -
Життя,  що  є  ракова  наскрізь  
Отруйна  пухлина,
Одухотворяючи  чистим  
Духовним  буттям
Усі  потаємні  його,
Невід'ємні  частини.

І  все,  що  було  джерелом  
Болю,  лиха  і  бід,
Усе,  що  здавалося  
Зайвим,  поганим,  шкідливим,
Стає  бездоганним.  
Це  є  дивовижний  той  плід
Стикання  з  Ім'ям  Твоїм  -  
Ніжним,  могутнім,  сяйливим.

Ім'я  Твоє,  Господи,  
Стало  повітрям  моїм,
Мене  воскрешаючим,  
Чистим,  цілющим  бальзамом.
Я  в  Ньому  живу.  
Я  Ним  дихаю.  Я  Його  їм.
В  захопленності  я  Його  
Поливаю  сльозами.

Йому  я  цілком  віддаюсь.  
І  служу  я  Йому.
Спілкуюся  з  Ним.  
Ним  наповнюю  час  і  увагу.
Ділюся  Ним  з  іншими.  
І  повсякчасно  тому
Таку  відчуваю  безмежну,  
Незмірну  наснагу.

27.05.2015
Донбас

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583828
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2015
автор: Петро Орлов