Хто ми у світі?
- Крихітка мала,
Молекула, чи атом, може менше,
Але й у нас буває дах зрива,
Коли кохання ніжно груди чеше…
Земні ми діти і у цьому суть,
Кохання нам дароване Богами,
Бо без кохання люди не живуть,
Нам важко жити, як діткам без мами.
Горять світи
Лунає знов - «Люблю!»
Співає серце, розпирає груди,
Дарує Бог єдину нам зорю,
Яка у новий світ тільки прибуде.
Ковток вина,
Що душу воскресить,
Знов кров юнача забурлить у жилах,
Бо без кохання на землі не жить,
Тут, тільки на землі, душа щаслива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583819
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2015
автор: Віталій Назарук