61* так закоханість наша перероста в одержимість
Хто коханням своїм заворожений до сліпоти,
Хто дівочими чарами впоєний – спалить мости
Перед світом, в якому суперника вічно він бачить –
Той у жертву кохання свого ладен все принести!
62* ти для мене життя, моє щастя і рай мій земний!
Рай шукав на землі. – Та без тебе не хочу я раю!
Знову й знов про кохання до тебе катрени складаю.
Хай прийде Судний день – День Господнього гніву й відплати –
Я прославлю те серце, що носиш, тобі заспіваю!
63* … та намарне чекав від очей цих обітницю щастя!
І в небесних просторах немає такої зорі,
Що в очах загубилась твоїх – в цих перлинах морів.
Та печаль: ой, недовго мені посміхались, невірні, –
Не діждалося серце, що любить, небесних дарів!..
64* хай сто тисяч разів зійде місяць – шукатиму щастя!
Ти покинула дім – щастя зрадило знов мій поріг.
Я ж кохання своє і без клятви у серці зберіг:
Скільки зим скільки літ я до тебе дорогу шукаю,
Виглядаю тебе – і знайду серед тисяч доріг!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583653
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2015
автор: Касьян Благоєв