Ти глянув на мене привітно.
Тепер ти про мене все знаєш...
Як вранішнє сонячне світло,
Для мене ти в темряві сяєш.
Даруєш життя без тривоги,
Турбот і залізних кайданів.
Веселість твоя – допомога –
Відкрила стежину незнану.
По ній я іду, як у казку,–
Троянди усюди розквітли,
Бо ніжність квітучу і ласку
Щоденно даруєш мені ти.
Усміхнена стежка зіркова, –
Як птах, я у висі злітаю, –
Натхнення Богів і казкова
Мелодія неба лунає.
Я словом малюю картини,
А музика ллється від тебе…
Це ти надихаєш хвилини,
Мені тільки слухати треба.
Тобі завдяки лиш відчую:
В душі щось з’являється знову, –
Це ти все, тобою існую
В квітучім полоні любові.
22.08.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583451
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2015
автор: Martsin Slavo