Люблю його, люблю, що може так й негоже,
Без нього сум в серці ношу у дні пригожі.
Вкрий його крилом своїм, Ангеле-стороже,
Щоб сумніви душі не теребили жодні.
Нелегкий шлях - служити боротьбі, народу,
Стояти мужньо на посту в любу погоду.
Мати кремінь в серці - виборювать свободу,
Не ослабити в собі козацького роду.
Люблю його, люблю, аж пече в грудях вогонь,
Теплом скубоче мозок та частує тіло.
Ривком стискаю руки тремтячі біля скронь,
Підтримай його, Боже, щоб життя зоріло.
25.05.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2015
автор: Валентина Ланевич