Наче вчора ще Росія
Сестрою здавалась,
У любові й щирій дружбі
Україні клялась!
А сама ростила звірів,
Ворожість плодила!
Ненавидить українське
Свій народ учила!
І навчила! Дах зірвало!
Крим окупувала!
Сотні катів-диверсантів
На Донбас заслала!
Звірі-найманці російські
Наш народ мордують!
Як Гестапо і СС
Вбивають! Катують!
Честь і розум Кремль втратив –
Вбивствами керує!
Зі спільноти світової
Відверто глузує!
Хай би Путлер з глузду з’їхав,
А що ж вся Росія?
Половина громадян
Воювати мріє!
Навіть наші емігранти,
Що там оселились,
Проти рідних на війну
Іти зголосились!?
Таки сусід московіти!...
Зрадливі іуди!
Дайте спокій Україні!
Отямтеся, люди!
Ми народ трудящий, мирний,
Щирий, толерантний,
Але Волю і Вітчизну
Захистити здатний!
Вся Вкраїна! Вся Родина!
За зброю візьметься!
Кожен дім фортеця буде!
Рука не здригнеться!
Знайте, звірі! Хто з мечем
В нашу землю прийде –
Люту смерть свою тут знайде!
В труні звідси вийде!
Ваш удар, підступний, в спину –
Дніпро не забуде!
Крові й вбитим патріотам –
Вічна пам’ять буде!
Смерть Героїв! Горе Неньки!
Дарма не минуться!
Аж до сьомого коліна
Вбивцям відгукнуться!
Смерть ворогам! Кіндрат Корінь. 11.05.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583355
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 24.05.2015
автор: Кіндрат Корінь